Головна / ДОПОМОГА / ГРОМАДЯНАМ / БАЙДУЖІСТЬ ЧИ ВЗАЄМОПОРУКА ПРАВООХОРОНЦІВ ЛАНОВЕЧЧИНИ?

БАЙДУЖІСТЬ ЧИ ВЗАЄМОПОРУКА ПРАВООХОРОНЦІВ ЛАНОВЕЧЧИНИ?

 

19 вересня 2018 року у Лановецькому районному суді Тернопільської області слідчий суддя Радосюк А. В.  своїм рішенням зафіксував, як на нашу думку, глибоку степінь професійної і людської байдужості працівників прокуратури та поліції у Лановецькому районі.  Своєю ухвалою суд  визнав протиправною бездіяльність заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури Михальчишина В.А. та  зобов’язав його внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення слідчим слідчого відділу Лановецького відділення поліції Павлом  Мирославовичем Качором кримінального правопорушення.

І ось тут, вельмишановний наш читачу, треба зробити паузу, щоб усвідомити повний зміст цієї ухвали. Працівника того державного правоохоронного органу, який за визначенням має здійснювати нагляд за дотриманням законів, бо з латини prokyro  перекладається як «піклуюся», «забезпечую», «попереджую», суд абсолютно аргументовано і мотивовано визнає протиправно бездіяльним. Се, як то кажуть, уже треба вміти так постаратися нічого не робити, щоб тебе визнали бездіяльним. І на етапі усвідомлення глибини цього факту у всіх, хто хоч трохи дружить з логікою та аналізом, виникає запитання: «А в чому, власне, справа? Чим так доблесно і протиправно не займався цілий заступник керівника Кременецької місцевої прокуратури? Можливо, у справі фігурують шалені гроші, або дуже високі державні чини або чиїсь високі і владні інтереси, що цей представник закону не зміг виконати свій службовий обов’язок? »

Одразу розчаруємо усіх прихильників детективного жанру – реальність прозаїчніша та зовсім інша – звичайнісіньке ДТП.

Справа настільки банальна і проста, що виглядала б навіть анекдотичною, якби поведінка її фігурантів не була такою відверто цинічно щодо потерпілих.

Щоб зрозуміти глибину бездіяльності, треба хоча б в загальному ознайомитися з суттю цієї справи.

Отже,  2 квітня 2016 року на відтинку дороги з Тернополя до Ланівців  у легковий автомобіль, котрий рухався головною дорогою врізалася вантажівка-молоковоз, котра вискочила  з другорядної дороги, зі сторони села Буглів.  Достеменно не відомо, чому водій вантажівки проігнорував вимоги знаку 2.1 «Дати дорогу», на вимогу якого він повинен був пропустити автомобіль котрий під’їжджав до нерегульованого перехрестя по головній дорозі. Але, як кажуть класики: «Сталося, як сталося!»

Того ж дня слідчим слідчого відділу Лановецького відділення поліції Качор П.М. розпочато розслідування у кримінальному проваджені за фактом ДТП.

Для забезпечення своєчасного і, головне, якісного розслідування у цьому кримінальному провадженні призначено групу слідчих поліції, у складі: слідчий Шуляр Б.О., Степанець С.В, яких очолив як старший групи слідчий Качор П.М. та групу процесуальних прокурорів Лановецького відділу кременецької місцевої прокуратури в складі: Денисюк Н.В., Пугач С.В. та Карпець М.В. (старший групи).

І з квітня місяця 2016 року ці дві групи дуже поважних і повноважених осіб до серпня 2018 року так і не спромоглися завершити розслідування цього ДТП.

Уявіть себе на хвилинку на місці  потерпілих у цій аварії, внаслідок якої отримані травми та було суттєво пошкоджено автомобіль. Ви приходите до тями після психологічного стресу, витрачаєте свій час і власні гроші, щоб  залікувати поламані ребра і рвані рани, і весь час очікуєте, що уповноважені державою органи встановлять винуватців і відновлять справедливість, а суд винесе праведний вердикт. Спливає час і ви бачите, що він спливає даремно… А ті, хто би мав відстоювати закон і справедливість, не роблять нічого, щоб встановити істину. Ба, більше – складається враження, що винуватця  ДТП намагаються вигородити. Як вам така картина? Майже як у старому анекдоті, коли затятий даїшник, щоб «відмазати» свого давнього знайомого на «Мерсі», котрий з п’яну влетів у асфальтний каток, почав пресувати водія цього катка: «Ну, розказуй, як ти обганяв мерседеса, як підрізав?»

І потерпіла починає усвідомлювати, що ще трохи такого «розслідування» і  істини у справі їй уже не добитися. Вона як законопослушна громадянка, подала слідчому Качору  клопотання, стимулюючи вчинити його  певні дії, щоб слідство врешті-решт зрушило з мертвої точки. Про результати розгляду свого клопотання потерпіла просить повідомити їй на цілком законних підставах. Однак у визначений законом час відповіді на своє звернення так і не отримала. Розуміючи, що бездіяльність слідчого може обернутися для неї досить неприємною стороною, потерпіла, як до останньої інстанції,  звертається зі скаргою на бездіяльність працівника поліції до суду. І що б не говорили про судову гілку влади у нашій країні злі язики, цього разу Феміда виявилася на висоті. Першого серпня цього року слідчий суддя Лановецького районного суду визнає бездіяльність слідчого Качора протиправною і зобов’язує його розглянути клопотання потерпілої від 05 липня 2018 року  та повідомити її про результати цього розгляду. Здавалося б, що будь-яка службова особа, якій високий суд вказав на невиконання нею її прямих обов’язків, зробить висновки і виправиться. Та, вочевидь, ні службові та посадові інструкції, ні рішення суду, ні вимоги Закону, для деяких працівників правоохоронних органів не більше ніж пустий звук. Жодної відповіді, яка б засвідчила повагу до конституційних прав громадян країни, у якій ми живемо,  поваги як представника правоохоронних органів до рішення суду, для ознайомлення потерпілій або її адвокату так і не було надано.

Зовсім збита з пантелику такою поведінкою керівника слідчою групи, потерпіла звертається до тієї інстанції, яка поставлена державою, як ми уже говорили, оберігати порядок і законність та турбуватися про захист прав кожного її громадянина. Отож, не отримавши у визначений законом термін жодної відповіді від правоохоронців, надіслала заступнику керівника Кременецької місцевої прокуратури Михальчишину В.А. заяву про вчинення слідчим Качор П.М. кримінального правопорушення, а саме невиконання судового рішення. І, абсолютно без усяких сумнівів, її заяву Михальчишин В.А отримав. Як би пересічний громадянин не плакався на відсутність в Україні потрібних і правильних законів, вони є! І у даному випадку його величність Закон зобов’язує кожного посадовця, навіть найдрібнішого клерка, у визначений термін відповісти на звернення громадян. І що специфічно, наші рідні законотворці, навіть терміни прописали чітко та однозначно. І вказали, що робити посадовій особі, якщо вона з певних причин не встигає зібрати інформацію для повної відповіді. І, думається, кому-кому, а прокурору і цей закон, і прописані у ньому терміни відомі як нікому іншому. Він, просто, зобов’язаний їх знати на зубок та, тим більше, виконувати. Ну, не повіримо, дорогий читачу, що не знає! От, що хочете робіть – не повіримо!

А тепер, зверніть увагу! 31 серпня 2018 року заступник керівника Кременецької місцевої прокуратури Михальчишин В.А. отримує заяву про вчинення слідчим Качор П.М. кримінального правопорушення.  Кримінально процесуальний кодекс України зобов’язує не пізніше 24 годин після отримання заяви внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати розслідування. Та ж стаття того ж Кодексу зобов’язує його через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Жодних різночитань, жодних розмитих формулювань – отримав заяву, вноси її до реєстру і швиденько надсилай витяг заявнику. Правда просто і зрозуміло?

А у відповідь від заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури лише тиша! Жодної витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань потерпіла не отримала. Зовсім збита з пантелику таким ставленням до неї з боку правохоронців та блюстителів закону потерпіла вирішує знову звернутися до Феміди. І звертається до слідчого судді Лановецького районного суду Тернопільської області розглянути її скаргу щодо бездіяльності прокурора. І тепер, шановний читачу, ми могли б закінчити цю історію тими словами, яким її почали: «19 вересня 2018 р. слідчий       суддя Лановецького районного суду Тернопільської області Радосюк А. В.. при секретарі Яблонській М.М  у відкритому засіданні ухвалив рішення в якому визнав протиправною бездіяльність заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області Михальчишина В.А., зобов’язав його внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені у заяві поданій потерпілою 27 серпня 2018        року про вчинення слідчим СВ Лановецького ВП Кременецького ВП ТУІІІІ в Тернопільській області Качор П.М. кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 382 КК України (невиконання судового рішення) і розпочати розслідування».

Як то кажуть, справедливість перемогла! І можна було бити в литаври та радіти… Однак уся ця історія викликає більше сумних роздумів і гострих запитань, аніж радості від такого справедливого рішення.

Бо уже те, що на дане судове засідання ні прокурор, ні слідчий так і не з’явилися, хоч і були належним чином повідомлені, свідчить про багато що…

Невже реформа правоохоронних органів нічого не змінила на краще у їхній роботі?

Невже для розслідування простого ДТП потрібно майже два з половиною роки праці двох бригад висококласних професіоналів двох серйозних відомств? Це ж скільки заробітної плати, премій та інших заохочень їм потрібно виплатити за цю рутинну працю і дотримання таких «розумних строків» розслідування?

Невже для найзвичайнісінького виконання прямих службових обов’язків над кожним поліцейським має стояти наглядач з нагайкою від прокуратури, а над прокурором такий же наглядач від Феміди? А хто тоді, панове, наглядатиме за суддями?

Невже працівники правоохоронної системи та прокуратура розпустилися, зачерствіли і відчули свою безкарність  настільки, що ні громадяни, ні прямі їхні службові обов’язки, ані вимоги закону їм байдужі? Тоді виникає резонне запитання: а для чого вони нам? За що, власне, ми маємо їх утримувати?

І ще багато-багато надокучливих і неприємних запитань породжує ця справа…

Та хочеться завершити на позитиві. Суд виніс своє справедливе рішення! Тепер, як то кажуть футбольні коментатори, м’яч на половині прокуратури. Подивимося, яке рішення прийме високе прокурорське керівництво щодо фігурантів цієї справи.

Нам лише залишається спостерігати, але не пасивно і осторонь, а з активною громадською позицією. Бо чужої біди не буває і наша хата не з краю!

Про admin

Зверніть увагу!

Законопроект про мову прийнято… за основу

Сьогодні Верховна Рада проголосувала прийняти за основу проект Закону про забезпечення функціонування української мови як …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *