Головна / БУДЬ УКРАЇНЦЕМ / Він був людиною нової України

Він був людиною нової України

“Це час героїв і Україні вони потрібні більш, ніж коли-небудь.

Не просто на полі бою, але і тут, в парламенті,

в уряді, в бізнесі, в громадянському суспільстві”

Єнс Столтенберг

Генеральний секретар НАТО.

Слава кожної держави її громадяни і Україна у цьому зовсім не виняток. Українцям варто задуматися, що крім пісень про калину та козаків, вишиванок та шевченкових образів у кожній хаті, наша країна має чим пишатися і чим заявити себе у світі. Невже за 26 років незалежності  і три роки війни у нас не з’явилося нових героїв? Хіба ми з вами живемо у державі, яка окрім  корупційних скандалів та вічних партійних чвар нічого не здобула і не звершила за цей час.

Ми можемо й далі співати про Дорошенка і Сагайдачного, вклонятися незламності Січових Стрільців, героїзувати вояків УПА і робити вигляд, що все найкраще в минулому.

Чи не пора нам говорити про героїв нашого часу. Щоб вже сьогодні нація мала на кого рівнятися, щоб діти у школах мали з кого брати приклад.

Одним з таких героїв, який заслуговує найвищої  шани від держави й людей, на нашу думку,  є наш земляк зі Збаража Юрій Володимирович Горайський.

Не випадково ГО «Максимівська ініціатива» звернулися до керівництва області з ініціативою присвоїти Юрію звання Героя України.

Військовий героїзм Юрія відзначено Указом президента України №132/2016 від 8 квітня 2016 року – солдата Горайського посмертно нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Це, безумовно, висока оцінка ратного подвигу воїна.

Та фронтовий героїзм Юрія це лише фінальний штрих його короткого та яскравого життя.

Він був людиною нової України. Тієї, яку ми відстоювали підчас революції Гідності, яку малювали собі в уяві на барикадах Майдану.

Саме його діяльність як волонтера і голови районної адміністрації і має стати прикладом для наслідування та заслуговує найвищої державної нагороди.

Він не вмів стояти осторонь, він не міг бути лише спостерігачем.

З перших днів агресії на Сході України, у найскрутніші часи української армії Юрій весь свій час, усі сили кидає на те, щоб забезпечити добровольців усім необхідним.

Це зі сторони виглядає так просто – віднайти і доставити на передову військове спорядження, добротне взуття, медикаменти і харчі. Насправді ж за цим стоїть титанічна цілодобова робота волонтерів, тисячі намотаних на кардан автомобіля кілометрів, недоспані ночі і постійний ризик. Підчас однієї  з таких чергових поїздок на Схід, в район Широкіно, Юрій мимоволі стає свідком неприємної  ситуації. Військове командування відмовляється ризикувати бійцями і технікою, щоб вивести з передової групу наших бійців, яка після виснажливого нічного бою майже потрапила в оточення ворога. На двох волонтерських машинах Юрій Горайський зі ще одним волонтером кидається на виручку бійцям.

Шістнадцять бійців 73-го центру спеціальних операцій  врятовано завдяки мужності Юрія. Шістнадцять людських життів… чиїхось доль. Чесно кажучи, він як цивільна людина міг не втручатися у ситуацію. Міг, задля годиться, стукати кулаком по столу військового начальства, вимагаючи послати на порятунок бійцям військову техніку. І як би там склалася ситуація одному Богу відомо. Натомість він кинувся в пекло і вирвав з лап смерті 16 життів наших бійців.

За час свого короткого перебування на посаді голови районної адміністрації  Юрій теж ламає стереотипи. Як згадує його товариш:

Він не тримався за посаду, не чіплявся за владу. Коли його, у силу певних причин, після одинадцяти місяців роботи на чолі районної адміністрації звільнили з посади, він пішов туди, де вважав принесе найбільше користі – на фронт. Пішов рядовим. Це, мабудь, чи не єдиний випадок в усій Україні, коли голова районної адміністрації добровільно пішов воювати. І не куди-небудь у тилову частину, а на передову, у самісіньке пекло війни…

…Четвертий рік точиться війна, чомусь і кимось названа стидливо АТО.

Точиться десь там далеко на Сході, за тисячу кілометрів від спокійного та провінційного Тернополя. Там далеко гуркотить канонада, рвуться міни, свистять у повітрі кулі. Там, за тисячу кілометрів звідси, наші хлопці силою свого серця і душі тримають мирне небо над усією Україною. Міцно тримають, бо тут спокійно і мирно. Наче немає війни… наче все, як колись…

Затишно у своїх кабінетах працюють чиновники, перекладаючи папірці  та вирішуючи питання – не громади, свої власні. Кому з бізнесом допомогти, кому посаду прибуткову дати, на кого записати земельну ділянку, садибу, будинок, машину?!

А мали б працювати, як працював Юрій Гороайський –  у першу чергу, для громади, для України. Не для звітів і папірців, а для людей – простих, звичайних, знедолених і зневірених громадян нашої держави. Тільки тоді, коли кожен державний службовець  на своєму місці працюватиме, як Юрій, з завжди відкритими для людей дверима службового кабінету, а що найголовніше, з відкритим серцем, ми отримаємо нову якість влади. Країна почне змінюватися, бо люди бачитимуть у кабінетах не бюрократів, а служителів держави.

Таких, яким був для Збаразького району Юрій Володимирович Горайський.

Саме за свою державницьку позицію, за волонтерську діяльність, за героїзм у цивільному житті і порятунок українських воїнів Юрій достойний високого звання Героя Українип.

Ми всіляко підтримуватимемо подання ГО «Максимівська ініціатива» щодо присвоєння найвищої нагороди України Юрію Володимировичу Горайському, бо саме такі люди є героями нашого буремного часу. Саме з нього потрібно брати приклад, на нього рівнятися, про нього розповідати у школі, співати пісень і писати книги.

Своїм життям Юрій довів, що таке бути Людиною з великої літери.

На фото Юрій Горайський вітає учасника бойових дій у Другій світовій війні Мирослава Біркового з 90-річчям.

Родина Біркових зі Збаража як і багаточисельна громада міста підтримує ініціативу щодо присвоєння Героя України Юрію Горайському.

 

 

 

Про admin

Зверніть увагу!

СПРАВИ МАЙДАНУ: КОЛИ ЧЕКАТИ ВИРОКІВ ФЕМІДИ

«У суди у справах Майдану направлено 161 обвинувальний акт стосовно 252 осіб», – заявив на …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *