Головна / ЦІКАВО / НАША ІСТОРІЯ / НОРИЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ

НОРИЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ

У  редакцію «Патріот Тернопілля» потрапила цікава, на наш погляд, знахідка. Конверт із зображенням  1953 року. Що ж це за таке повстання, якому Укрпошта присвятила 400 000-ий тираж примірників своїх конвертів?

Виявляється, це повстання спровокувало так звану «хрущовську відлигу». А  підняли його українці! Їх було близько 70% з усіх страйкарів!

Починалося  все жахливо! У Норильську була зона (мала недобру славу) для політв’язнів, здебільшого «бандерівців», вояків УПА, членів ОУН, багато жінок… А поряд поселення. Там жили українці, яких відправляли до Сибіру примусово як «ворогів народу».

Умови праці каторжан були нестерпними – 12-тигодинний робочий день, баланда, полярна зима… Постійні катування і знущання не зламали дух українських бранців. І от вони разом із литовцями вирішили помститися катам, яких просто почали вбивати. Керівництво табору не на жарт перелякалося.

25 травня 1953 року каторжани декількох бараків відмовилися виходити на роботу. Так продовжувалося декілька днів. Адміністрацією було  вирішено вжити екстрених заходів – доповісти у Москву і чекати приїзду високої комісії. Ніби й порозумілися?

Але повірити москалеві – себе обдурити! Про це знали політв’язні. Їх далі катували і морили голодом. І тоді страйкарі вдалися до, на наш погляд, безпрецидентного заходу! Вони надрукували листівки з текстом про катування і мордування. Матриці  для друку букв висікли на камені. Запустили їх через мури…повітряними зміями! Один такий змій переносив зо 30-ти листівок!..

Комуністи стріляли і погрожували подальшою розправою. До страйку долучились жінки – українки та литовки. Вони ставали живим кільцем, узявшись за руки, і кричали:«Стріляйте! Свобода або смерть!». Протистояння тривало ніч – солдати не наважувалися нападати на жінок. Тоді адміністрація застосувала пожежні машини. Почали бити водою в обличчя і по ногах. Так здолали опір жінок.

Страйк тривав до 4-ого серпня 1953 року. Цього дня на територію зони на великій швидкості увірвалися чотири вантажівки. У кожного солдата автомат був прив’язаний паском до руки. На кабінах – кулемети. І без попередження почали стріляти в людей. Загинуло 57 чоловік, поранено – 98.

Так завершилося Норильське повстання, у якому загинуло близько 150 осіб. Їхні тіла були поховані під горою Шмідтіха*.

*довідка Неподалік Норильська є гора імені Шмідта. Біля її підніжжя – величезне місце поховання норильських в’язнів. Слово “Шмідтіха” було синонімом смерті. “Піти під Шмідтіху” – значить померти.

Але значно більше людей загинуло від непосильної праці та знущань адміністрації.

У ці дні мини має 64 роки Норильського повстання. Ось така сумна і звитяжна наша історія, яку потрібно знати, поважати, любити і вивчати. І головне – пам’ятати!

Стягом Норильського повстання став чорний прапор із червоною смугою посередині…

Вічна вам пам’ять!

Слава Україні! Героям слава!

Про admin

Зверніть увагу!

ВКЛОНИТИСЯ ГЕРОЯМ І ПЕРЕДАТИ ЦЮ ПАМ’ЯТЬ ДІТЯМ!

Цьогоріч першими вересневими днями  на Бережанській горі Лисоня  уже традиційно  фестивалем стрілецької та повстанської пісні …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *